Про мене
Fullstack-розробник з Києва, Україна. Веб-застосунки та нативні macOS-інструменти — з фокусом на продуктивності, чистому коді та чудовому користувацькому досвіді. Наразі — Promova.
Досліджую історію свого роду — відновлюю зв'язки між поколіннями, шукаю архівні документи та свідчення. Використовую українські архівні портали для пошуку метричних книг та ревізьких казок. Найглибша гілка простежена на 6 поколінь від мами. Наразі в родовідному дереві на MyHeritage зібрано 392 особи.
Ресурси, які використовую
Final Cut Pro
Відеоредактор та контент-мейкер
Vlog-документальний монтаж — fast-cut оповідь з кінематографічним відчуттям. Від концепції до фінального монтажу: колоркорекція, звуковий дизайн, моушн-графіка.
Натхнення — CaseyNeistat
Часто роздумую про світ, технології, освіту, людську природу та різні напрямки, куди веде життя. Час від часу найгучніші з них опиняються на папері.
Читати думки →
Особливе відчуття — стояти вночі в повній темряві, далеко від міста, і просто дивитися на зорі, небо чорне, мільйони точок, і ця тиша, в якій раптом відчуваєш масштаб: всесвіт нескінченний, ти крихітний, а зорі так гарно видно, це таке дивне відчуття. Це заземляє краще за будь-яку медитацію. Нагадує своє місце в речах.
Що слухаю під зорями
пару прикладів — таких треків значно більше
Безжалісно записую в Obsidian усе — думки, нотатки, ідеї, посилання, фрагменти розмов. Без фільтра "варте чи ні". Бо в момент думки ти не знаєш, що з неї виросте через місяць. Тому правило одне: з'явилась — записав. Інакше помирає до вечора. Аналогія дивна, але точна — це як читати книгу. Який сенс її читати, якщо знання не засвоюються? В одне вухо залетіло — в інше вилетіло. Коли читаєш, у тебе автоматично виникають думки — рефлексії, асоціації, заперечення. Оце і є те, що треба записувати, бо саме воно — продукт твоєї голови, а не книги. Потік інформації навколо величезний. Якщо не можеш одразу впровадити в себе все — хоча б запиши. Раджу те саме всім. Це не про "продуктивність" чи "second brain" — це про те, чи живуть твої думки після того, як ти їх подумав. Без зовнішнього носія більшість зникає. З Obsidian кожна залишається і пов'язується з іншими через [[wiki-links]] — на фото мій поточний граф. Взаємодія з нотатками йде через ШІ — будь-який сучасний агент може шукати, читати, додавати, лінкувати. У мене це Claude через MCP-сервер. Як налаштував — описав окремою статтею.
Я пробував багато: Notion, Apple Notes, Evernote, Bear, Roam, десятки менших. У кожного або щось критично бракує, або щось критично заважає. Obsidian — єдиний, який не намагається мене ні в що загнати: нотатки це звичайні локальні Markdown-файли, без vendor lock-in. Універсальний саме тому, що побудований навколо тексту, а не навколо чиєїсь візії "як треба думати".
Дуже захоплений Лао-Цзи. "Дао Де Цзін" перечитував нескінченну кількість разів — і кожного разу знаходжу там щось нове, чого не помічав раніше. Ця книга — одна з тих небагатьох, що не вичерпуються. Можна повертатись до неї роками, в різних періодах життя, і вона завжди відповідає по-новому на те, що в тобі змінилося. Тут саме той випадок, коли коротко = глибоко.
Окреме захоплення — макрозйомка. Тягне знімати близько: комах, рослини, пелюстки квіток, кору дерев, краплі води — все, що на відстані витягнутої руки виглядає звично, а під макрооб'єктивом стає окремим світом зі своєю текстурою і геометрією. Інший спосіб бачити те, що завжди було поруч.